ЗОЛОТА КНИЖКА ДРУЖИНИ РІЧАРДА III

 ПОБЛИЗУ ЙОРКА БРИТАНСЬКЕ ПОДРУЖЖЯ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТАЛОШУКАЧА ЗНАЙШЛО ПІДВІСКУ У ВИГЛЯДІ КРИХІТНОЇ ЗОЛОТОЇ БІБЛІЇ. КНИЖКА З ВИГРАВІРУВАНИМИ ФІГУРАМИ СВЯТИХ ЗАВДОВЖКИ 1,5 САНТИМЕТРИ І ЗАВВАЖКИ БЛИЗЬКО 5 ГРАМ ДАТУЄТЬСЯ ВЧЕНИМИ XV СТОЛІТТЯМ І, ЗА ЇХНІМ ПРИПУЩЕННЯМ, НАЛЕЖАЛА ДРУЖИНІ АНГЛІЙСЬКОГО КОРОЛЯ РІЧАРДА III.

На знахідці вигравіювані святі Леонард і Маргрет, які є покровителями дітонародження. Під час попередньої оцінки експерти припустили, що, можливо, це був подарунок вагітній жінці. Протягом XV століття золото було дозволено носити лише дворянам, тому власник книжки вважається родичем Річарда III, оскільки її знайшли поблизу землі, якою він володів між 1481 і 1483 роками. Ймовірно, власницею була його дружина Енн Невілл.

Експерти також припускають, що її виготовив сімейний ювелір і порівняли знахідку із коштовністю Міддлхема, золотим кулоном, який було виявлено металошукачем за 64 км від замку Міддлхем, будинку дитинства Річарда III. Він був проданий 1992 року за $3,4 млн.

Відомо, що подружжя з Ланкастера часто подорожують Великою Британією в пошуках незвичайних старожитностей до Йорка вирушили, бо знали про його багату історія. Спочатку вони думали, що знайшли вушну бирку для овець або якийсь амулет із суверенної лавки, проте, заглибившись приблизно на 12 см у ґрунт, виявили крихітну Біблію. Попередньо вартість знахідки може становити близько $135 тисяч.

Джерело - https://antikvar.ua

НЕ РЕПРОДУКЦІЯ, А ОРИГІНАЛЬНИЙ МАЛЮНОК ДЮРЕРА

 РЕПРОДУКЦІЯ ТЮШШЮ МАЛЮНКУ АЛЬБРЕХТА ДЮРЕРА «МАДОННА ТА НЕМОВЛЯ З КВІТКОЮ НА ТРАВ’ЯНИСТОМУ БЕРЕЗІ», ЯКУ НЕВІДОМИЙ ПОКУПЕЦЬ З БОСТОНУ ПРИДБАВ У 2016 РОЦІ ПІД ЧАС РОЗПРОДАЖУ МАЙНА БОСТОНСЬКОГО АРХІТЕКТОРА ЖАН-ПОЛЯ КАРЛІАНА, ВИЯВИЛАСЬ ОРИГІНАЛЬНИМ ТВОРОМ.

Роботу з чіткою монограмою «AD» покупець придбав всього за $30 у дочок Жан-Поля Карліана, які були переконані у тому, що це пізня копія ХХ ​​століття. Побачивши цей твір у 2019 році, лондонський галерист Кліффорд Шорер наполіг на проведенні додаткових досліджень, які підтвердили оригінальність водяного знаку у формі тризубця на малюнку — такий самий, як і на 200 інших роботах Дюрера. Потім було підтверджено, що монограма AD була виконана тією ж тушшю, що і сам малюнок.

Після цього роботу показали куратору музею Альбертіна у Відні та спеціалісту з Дюрера Крістофу Мецгеру, а також колишньому куратору відділу графіки Британського музею Джулії Бартрум. Обидва фахівці зійшлися на думці, що стилістичний малюнок відповідає манері Альбрехта Дюрера. Мецгер назвав його справжнім. Роботу експерти датували приблизно 1503 роком. Швидше за все, це підготовчий ескіз до акварелі «Мадонна з багатьма тваринами» (близько 1506 року, Галерея Альбертіна). Імовірно, малюнок в 1588 входив до колекції імператора Священної Римської імперії Рудольфа II, а в XIX столітті потрапив до збірки французького лорда Юбера де Пурталі.

Альбрехт Дюрер «Мадонна та немовля з квіткою на трав’янистому березі» приблизно 1503 рік

Предки архітектора Карліана на початку ХХ століття тримали у Парижі відому антикварну галерею Maison Carlhian. Малюнок був куплений власниками галереї у 1919 році, саме на рік народження Жан-Поля. Здобувши освіту у паризькій Школі образотворчих мистецтв, майбутній архітектор переїхав до США. Малюнок, що дістався йому у спадок, в сім’ї вважали репродукцією.

Після атрибуції малюнку лондонський дилер Шорер взяв роботу у власника на реалізацію. Твір продаватиметься через його галерею з естімейтом близько $50 млн. Вірогідно, установою, яка має ресурси та інтерес для покупки роботи, міг би стати Музей Дж. Пола Гетті в Лос-Анджелесі (який 11 листопада на Christie’s заплатив $53 млн за картину Гюстава Кайботта «Молодий чоловік біля вікна») 1876 р). Дюрер також добре вписався б у колекцію нью-йоркського Метрополітен-музею, але збирання коштів виявилося б величезною проблемою. Європейські музеї навряд чи зможуть його розглядати за такою ціною. Але, швидше за все, Дюрер дістанеться дуже багатому колекціонеру, який глибоко цікавиться малюнками старих майстрів.

Джерело - https://antikvar.ua 

THE WALLACE COLLECTION ВІДРЕСТАВРУВАЛИ “ГОЙДАЛКИ” ФРАГОНАРА

ЛОНДОНСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ “THE WALLACE COLLECTION” ПОВЕРНУВ ДО ЕКСПОЗИЦІЇ ВІДРЕСТАВРОВАНУ КАРТИНУ ЖАНА ОНОРЕ ФРАГОНАРА “ГОЙДАЛКИ, АБО ЩАСЛИВІ ВИПАДКОВОСТІ ГОЙДАЛОК”. ПІСЛЯ ОЧИЩЕННЯ ТА ВИДАЛЕННЯ ШАРУ ЗАСТАРІЛОГО ПОТЕМНІЛОГО ЛАКУ НА ЗНАМЕНИТОМУ ПОЛОТНІ В СТИЛІ РОКОКО ВИЯВЛЕНО НОВІ ДЕТАЛІ.

Керівниця кураторського відділу Зібрання Уоллеса Юріко Джекалл, яка спеціалізується на французькому мистецтві, називає «Гойдалки» (близько 1768–1768) «найвидатнішою картиною в стилі рококо». Поєднання загадковості та еротизму в цьому полотні давно захоплює публіку. Реставратор Мартін Уайлд видалив пожовклий лак і вицвілу ретуш. Після очищення картина виглядає набагато динамічнішою й чіткішими стали раніше приховані деталі, що дозволяє побачити картину в новому світлі. Зокрема, видно, що корсаж дівчини щедро оздоблений мереживом, а груди окреслені чіткіше. Сидить вона на елегантних гойдалках із позолоченого дерева, обрамлених дорогою червоною тканиною, чого зовсім не очікуєш зустріти в дикому гаю. Вираз обличчя дівчини набув більшої грайливості і чуттєвості ніж раніше. 

Полотно на різних етапах реставрації

На жаль, мистецтвознавцям досі невідомо, хто був замовником цієї картини. Її назва вперше з’являється на гравюрі 1782: Les hasards heureux de l’escarpolette («Щасливі мінливості гойдалок»). Поки що вся інформація обмежується свідченням з мемуарів драматурга Шарля Колле 1767 року, який обмовився лиш про те, що замовник був «придворним паном». Відомо, що замовлення надійшло Габріелю-Франсуа Дуайєну, якого вельможа приймав «у своєму холостому будинку разом зі своєю коханкою». Й попросив помістити його так, щоб той міг бачити прекрасні ноги коханої, яка «сидітиме на гойдалці, а їх розгойдуватиме єпископ». Проте Дуайен не наважився взятися за такий непристойний сюжет і запропонував замість себе Фрагонара, який охоче погодився на роботу.

Таємничий замовник імовірно повісив картину в спальні. Пізніше полотно придбав збирач податків Марі-Франсуа Менаж де Пессіньї, страчений у 1794 році під час Великої Французької революції.

У 1865 році, за п’ять років до своєї смерті в Парижі, “Гойдалка” придбав 4-й маркіз Хартфорд. Картину успадкував його незаконнонароджений син Річард Уоллес. Зрештою, леді Уоллес заповіла всю колекцію британській нації. Сьогодні Зібрання Уоллеса експонуються в їхньому особняку неподалік Оксфорд-стріт.

 Фото: The Wallace Collection

Джерело - https://antikvar.ua

Из Украины в Россию пытались вывезти автограф Сальвадора Дали и посуду Фаберже

 

В Черниговской области на границе с Россией и Беларусью пограничники задержали киевлянина, который пытался переправить в Россию серебряную посуду работы Фаберже и автограф Сальвадора Дали. Об этом сообщает Госпогранслужба Украины.

Стражам порядка показалось подозрительным поведение мужчины 1968 года рождения за рулем автомобиля Mercedes, прибывшего ночью в пункт пропуска «Сеньковка».

Оказалось, что водитель спрятал на спине под одеждой икону Андрея Первозванного в серебряном окладе, примотав ее скотчем.

В автомобиле пограничники с таможенниками нашли незадекларированные 1 670 000 российских рублей (607,5 тыс. грн) и $10 665.

В багаже нашлась старинная серебряная посуда с клеймом ювелирного дома «Карл Фаберже» и автограф Сальвадора Дали с сертификатом.

Предметы, вероятнее всего, имеют культурно-историческую ценность, поэтому временно изъяты таможней. Последующие решения по ним будут приниматься после соответствующих экспертиз.

Источник - https://antiques-consulting.com

ОРНАМЕНТ “ОРЬНЕК” ВНЕСЛИ ДО СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

 МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮНЕСКО ВНЕСЛА ТРАДИЦІЙНИЙ КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ОРНАМЕНТ “ОРЬНЕК” ДО РЕПРЕЗЕНТАТИВНОГО СПИСКУ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЛЮДСТВА.

Орьнек (Örnek) – це традиційний орнамент у декоративно-ужитковому художньому мистецтві кримських татар. Орнаментом оздоблювали різноманітні предмети побуту та культу: одяг, тканини, ювелірні вироби, меблі, архітектурні об’єкти, надгробки.

Орьнек належить до найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу. Це унікальне явище світової культури, пов’язане своєю тематикою, символікою з давньою історією Криму, з усіма цивілізаціями, які пройшли через цю землю: скіфською, античною, візантійською, тюркською.

Найвищого розквіту декоративне мистецтво кримських татар досягло у період Кримського ханства від другої половини XV століття до кінця XVIII століття. Орнаментальне мистецтво кримських татар зародилось, пройшло довгий і складний шлях синтезу, одержало свій розвиток і продовжує розвиватися.

Орнамент використовується як елемент декору національного одягу, взуття, головних уборів, а також в ювелірних прикрасах, на керамічному та металевому посуді, виробах із деревини, домашньому обладнанні, в оздобленні меблів, килимових покриттях.

Також до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесли гуцульську кераміку та петриківський розпис. Україна працює над тим, щоб до списку ЮНЕСКО включили ще й український борщ.

Джерело - https://antikvar.ua

Вчені виявили приховану картину в роботі Яна Вермера

 

Фото: Дрезденська картинна галерея.

Історики мистецтва давно знають, що жіноча постать в картині «Дівчина, що читає лист під відкритим вікном» Йоганнеса Вермера, заходиться в кімнаті не зовсім одна. Ще в 1979 році на рентгенівських знімках було виявлено картину Амура у повний зріст, що висить на стіні позаду неї та частково прикрита зеленою завісою. Ця картина в картині, відмінна риса розкішних зображень художника голландських інтер’єрів, була пізніше додатково підтверджена за допомогою інфрачервоної фотографії.

Донедавна експерти запевняли нас, що Вермер сам зафарбував Амура. Але у 2019 році лабораторні випробування призвели до приголомшливого відкриття: зображення купідона приховав хтось інший, ймовірно, через десятиліття після завершення картини. Консерватори в Дрезденській картинній галереї, де картина знаходиться вже понад 250 років, вирішили повернути твір до первісного стану, і видалити шари лаку та фарби, які приховували оригінальну композицію.

Зображення нещодавно завершеної реставрації, опубліковані Дрезденською картинною галереєю, показують задум Вермера. Світловолосий бог кохання з луком у правій руці дивиться на глядача з картини, оточеної товстою чорною рамою. На підлозі позаду нього дві маски, ймовірно символи обману; Амур топче одну з них правою ногою в алегорії вірності та справжнього кохання. Відоме ефірне світло Вермера протікає крізь відкрите вікно, надаючи сцені надзвичайного сяйва.

«Дівчина, що читає лист під відкритим вікном» стане центральним твором «Про роздуми» в Дрезденській картинній галереї. На виставці, яка триватиме з 10 вересня по 2 січня 2022 року, буде представлено близько 50 творів нідерландського жанрового живопису, у тому числі дев’ять - Вермера (відомо, що зараз існує менше ніж 40 картин художника).

Джерело:https://artslooker.com

Міністерство юстиції США продало унікальний альбом Wu-Tang Clan

 

Срібна коробка ручної роботи британсько-марокканського художника Yahya містить єдину відому копію подвійного альбому Wu-Tang Clan «Once Upon a Time in Shaolin».

Унікальна платівка Wu-Tang Clan «Once Upon a Time in Shaolin» має нового власника.

Міністерство юстиції Сполучених Штатів Америки знайшло покупця найціннішого у світі альбому, який був вилучений у колишнього власника Мартіна Шкрелі у 2019 році після того, як Апеляційний суд США підтримав вирок та покарання для Шкрелі через шахрайство.

Як покупець, так і ціна покупки зберігаються в таємниці, але відомо, що сума перевишує 2,2 млн доларів та покриє частину борга Шкрелі перед державою, який зараз складає 7,4 мільйона доларів.

Вперше Wu-Tang Clan оголосив про вихід «Once Upon a Time in Shaolin» в березні 2014 року. 128-хвилинний подвійний альбом містить 31 трек і зберігається в срібній коробці, висіченої вручну, разом з обшитою шкірою книжкою зі 174 пергаментними сторінками, на якій містяться тексти пісень та інша інформація. «Ми виготовляємо колекційну річ для одноразового продажу»,— сказав тоді Роберт Діггс, учасник Wu-Tang Clan, більше відомий як RZA.

Мартін Шкрелі відомий тим, що за його правління компанією Turing Pharmaceuticals ціни на ліки проти СНІДу «Дараприм» різко зросли з 13,50 до 750 доларів за таблетку. Тому новина про те, що саме Шкрелі виявився власником альбому у грудні 2015 року обурила шанувальників музики.

Публічно програвали лише 13-хвилинний уривок з платівки тільки один раз для вибраної групи потенційних покупців, преси та переможців конкурсу у Музей сучасного мистецтва Нью-Йорку у березні 2015 року.

Джерело: https://artslooker.com